Наш спільний біль… Голодомор 1932-1933 р.р.
Замерзли кетяги калини,
І жорно тріснуло з жалю...
Не встануть Жертви з домовини...
Я їм хоч свічку запалю...
Багато трагедій пережив український народ, але жахливішого лиха, як Голодомор 1932–1933 років, історія не знає. Голодомор – одна з найстрашніших катастроф в історії людства.
В четверту суботу листопада вся Україна в жалобі схиляє голову перед нашими співвітчизниками – жертвами Голодомору 1932?33 років. У цей скорботний день ми згадуємо трагедію вселенського масштабу – геноцид українського народу, вчинений комуністичним режимом. Голодомор став національною трагедією і окремою сторінкою в історії українського народу, про яку ми згадуємо з сумом та гіркотою.
Пройшовши страшні випробування, українці не зламалися і не дозволили поставити себе на коліна.
22 листопада 2019 року в Білгород-Дністровському відділі філії «Центр пробації» в Одеській області пройшов захід присвячений вшануванню пам’яті жертв Голодомору «І плакала свіча в скорботі…». Метою заходу, крім спогадів про трагедію, було поглиблення знань у суб’єктів пробації про Голодомор як геноцид Українського народу, його причини, перебіг і наслідки, виховання почуття стурбованості долею невинних жертв тоталітарного режиму, навчання сприймати чужу біду та біль як свій власний,
Колектив Білгород-Дністровського відділу філії «Центр пробації» в Одеській області долучився до проведення Всеукраїнської акції «Запали свічку», всі присутні вшанували пам'ять про безневинно загиблих хвилиною мовчання.
Бажаємо, щоб на столі українців завжди був хліб і до хліба, щоб ніколи у наших дітей не бачити голодних очей, щоб дитинство їх було щасливим і ситим, щоб наші люди завжди мали достаток, а держава була могутньою, процвітаючою і з високим рівнем добробуту.
Тетяна Тараненко,
Білгород-Дністровський міськрайонний відділ філії
Центру пробації в Одеській області
